Пізній вечір на трасі був темний і тихий. Мишко, хлопець, який щойно закінчив довгий робочий день, втомлено керував своєю машиною, мріючи про те, щоб швидше потрапити додому та розслабитися. Але його плани цього вечора різко змінилися, коли він побачив дивну постать на узбіччі. Світло фар висвітлило крихітну бабусю в довгій чорній накидці, що стоїть посеред ночі. Вона підняла руку і попросила зупинитись. Мишко відразу відчув симпатію до цієї старої жінки, яка, схоже, опинилася у скрутному становищі. Він сповільнив хід машини і зупинився поряд із нею. “Доброго вечора, молодий чоловік”, сказала бабуся м’яким голосом, в якому звучала якась таємниця.
“Доброго вечора. Вам потрібна допомога?” – Мишко намагався зберегти ввічливість, але всередині його була певна тривога. “Так, мій любий, мені було б дуже приємно, якби ви підвезли мене”, відповіла бабуся. Мишко погодився, і вона сіла у машину. Вони продовжили рух темною трасою. Мишко не міг не помітити, що бабуся була так одягнена, ніби готувалася до довгої подорожі. Він не міг утриматись і запитав: “Куди ви прямуєте так пізно?” Бабуся посміхнулася загадковою усмішкою і прошепотіла: “Я їду до села, яке знаходиться далеко звідси. Там є дещо, що я маю знайти.” Мишко відчув мурашки по спині. У темряві та раптовій загадковості цієї бабусі щось викликало в нього дискомфорт.
Він вирішив не питати більше та просто продовжувати їхати. Було вже пізно, коли вони наблизилися до села, про яке говорила бабуся. Мишко впізнав це село. Це було місце, де він проводив дитинство, але за останні років десять він там не був. Невдовзі він здригнувся, усвідомивши, що вони під’їжджають до цвинтаря. Він кинув швидкий погляд на бабусю, і тепер він побачив її очі – очі, які здавалися розумнішими, ніж зазвичай, і в той же час старші за світ. Бабуся посміхнулася йому і кивнула у бік цвинтаря. “Дякую тобі, мій любий. Ти зробив важливу справу, навіть якщо не знаєш про це.” З цими словами вона вийшла з машини, і Мишко дивився, як вона зникає вночі.
Він залишився у змішаних почуттях, з розумінням, що він став свідком чогось неймовірного. Невдовзі після цього вечора Мишко почав шукати відповіді. Він розмовляв із друзями та родичами, вивчав місцеві легенди та перекази. І поступово він почав розкривати таємницю цієї бабусі. Виявилося, що вона була варта давньої таємниці, пов’язаної з духами і зниклою часткою села. Її нічна подорож була частиною її обов’язків, і вона охороняла свої секрети багато років. Мишко зрозумів, що його випадкова зустріч із цією дивною бабусею змінила його життя. Тепер він знав, що світ сповнений загадок і чудес, про які йому не снилося.