Лілія завжди була гордою та незалежною жінкою. Її сімейне життя з Славком було спокійним і гармонійним. Вони були разом зі студентських років, і вона ніколи не думала, що хтось з її колег пліткуватиме про неї таким чином: – Ну так, очевидно, що вона зраджує чоловікові! Славко гідний найкращого! – Навушники Лілії в цей момент випадково відключилися, і вона почула, що пліткували про неї колеги.
– Як вони сміють? – Прошепотіла Лілія собі під ніс, намагаючись стримати свої почуття. Наступного дня Лілія вирішила підійти до Соні та з’ясувати все безпосередньо. – Соня, можна тебе на хвилинку? – Почала Лілія, зупиняючи її біля кавомашини. – А? Так, звісно, що трапилося? – Зробивши вигляд, що нічого не розуміє, відповіла Соня. – Я чула, що ти розповідала про мене і Славка. Це правда? – В очах Лілії виблискувало обурення. Соня відчула себе в безвиході: – Ем… ну… це…
– Знаєш, Соня, я чула про твої почуття до Славка ще зі студентських років. Але ми вже давно щасливі разом, і нічого не змінить цього – Лілія намагалася зберігати спокій. Соня червоніла, не знаючи, що відповісти. В її очах стояла паніка. – Мені… мені просто… я… вибач, – Соня насилу видавила слова, почуваючи себе знищеною. – Просто пам’ятай, що кожне слово має наслідки, особливо, коли воно образливе і хибне, – завершила Лілія і пішла.
Чутки швидко розійшлися по офісу, і багато хто з колег шанобливо поставилися до рішучості Лілії поставити всіх на місце. Соня ж з того дня стала обережнішою у своїх висловлюваннях і більше не дозволяла собі розповсюджувати плітки. А Лілія та Славко продовжували насолоджуватися своїм сімейним життям, не звертаючи уваги на дрібні негаразди.