Я пам’ятаю, як одного дня в суботу вранці я почула стукіт у двері. Я з усіх сил намагалася встати з ліжка, поки Іван, який спав поряд зі мною, здавалося, навіть не чув, як хтось стукає у двері. Ідучи назустріч непроханому гостю, я не могла зрозуміти, хто не може заснути о 7-й годині ранку в суботу. Відчинивши двері, я побачила Іру, молодшу сестру мого хлопця, яка, навіть не сказавши мені «доброго ранку», звалилася зі своїми сумками на диван. Навіть не знявши туфлі! У цей момент я остаточно прокинулася і запитала її, що вона тут робить у таку годину. Іра сказала, що посварилася з батьками та пішла з дому, а тепер поживе в нас якийсь час. Це мене трохи налякало, бо я ненавиджу чужих у своєму домі. Мені сазу стає некомфортно у їхній присутності. Я розбудила Івана і змусила його піти поговорити із сестрою.
Через якийсь час він повернувся до спальні і сказав, що Іра залишиться у нас на місяць, бо їй нікуди йти, і він намагатиметься вирішити її конфлікт із батьками якнайшвидше. Ваня спіймав мій невдоволений погляд і тут же поспішив виправдатися, що ми всі одна сім’я, і я маю ставитись до його родичів з повагою. Але я все одно не вважала нас однією сім’єю. Я взагалі сказала, що ми б їх вперше побачили на весіллі, якби воно у нас було. Іван подзвонив другу і залишив мене вдома наодинці з Ірою. Коли він повернувся пізно ввечері, я попросила його більше так не робити. – Просто Іра мало не з перших секунд показала, що приїхала до нас як на курорт, – поскаржилася я Івану, – вона не може за собою помити тарілку, не вміє розставляти речі по полицях, ходити по квартирі в капцях теж не звикла.
Весь день сидить у телефоні та розмовляє з подружками. І коли їй це набридає, вона починає вимагати, щоб я її кудись відвела. Будні пройшли як у пеклі. Скрізь були речі Іри та сміття, яке вона залишала на кожному кроці. Вона, певно, звикла до того, що мама ходить за нею вдома і все збирає. Але такому не бути у моїй хаті! Я змушувала її прибирати за собою, чому вона була дуже незадоволена, але «мій дім – мої правила». У наступні вихідні Іван знову зробив те саме. Виїхав кудись на цілий день із друзями. Хоча у вихідні ми часто проводили час разом. І ось, як він з’явився, зрозумів, що не може довго залишитися в одному будинку з сестрою і знову кудись змився. Коли Іван повернувся вдруге, я поставила йому ультиматум: або він серйозно поговорить з Ірою і поверне її батькам, або вони вдвох підуть з моєї квартири, тому що своєю поведінкою він показував, що йому абсолютно байдуже, а я не збиралася терпіти такі відносини у своєму будинку.