Мати мене не любить. Вона народила мене, коли їй було лише 18 років. Тата я ніколи не бачила, він покинув матір до мого народження. Наразі мені сімнадцять років, я мрію переїхати від матері назавжди. Бачити більше її не можу. Скільки я її пам’ятаю, вона ніколи не приділяла мені належної уваги. Вона завжди була зайнята, або працювала, або гуляла зі своїми подружками чи залицяльниками. Я ж залишалася з бабусею, яка звинувачувала мене у всіх невдачах її дочки.
Коли мені було 12 років, то у нашому житті з’явився дядько Мишко. Він довгий час доглядав маму і зміг домогтися її уваги. Мені було все одно на нього. Я знала, що він кине нас, як і інших. Ніхто не міг упоратися з маминим моторошним характером. Коли мама заявила, що вагітна від нього, я здивувалася і моя думка щодо нього змінилася, але марно. Дядько Мишко, дізнавшись, що мама чекає двійнят, зібрав речі та поїхав.
Він явно злякався відповідальності. У мами народилися близнюки Матвій та Тимофій. З їхньою появою я стала безкоштовною нянею. Мама стежила за ними до того моменту, як їм виповнилося по 11 місяців. Після, їх залицялася я. Закінчуючи уроки, я швидко поверталася додому, а мама йшла на роботу. Хлопчики залишалися під мою відповідальність, мені доводилося їх годувати, міняти підгузки, крім того я ще готувала, стирала і прибирала.
Я не встигала робити уроки, тож мої оцінки зіпсувалися. Якось я заснула на уроці, через це до школи викликали маму. Того ж вечора я отримала відмінну порцію побоїв. Я пішла після 9 класу, щоб мати могла працювати на повну зміну. Я люблю братів, але мені хотілося прожити і для себе. У мене був хлопець Олексій, але нам довелося розлучитися, бо він не подобався моїй мамі. Їй було байдуже, що я люблю його.
Льоша не переставав мені дзвонити та писати. Я вирішила піти проти волі матері та знову почала з ним зустрічатися. Він часто приходив до мене, коли мама була на роботі. Льоша грав із хлопчиками, він їх полюбив як рідних. Ми не бачилися з ним тиждень, мені було погано. Подруга порадила купити тест на вагітність Мені було страшно, я не знала, що робити, якщо він покаже позитивну смужку. Я в сльозах зателефонувала Льоші, тест показав, що я залетіла. Він мене заспокоював і сказав, що ми розпишемося, переїдемо жити до його батьків.
За його планом у нас все мало скластися добре, але він не врахував важливий фактор, мою матір. Вона була в сказі. На ранок наступного дня вона схопила мене за руку і потягла позбавлятися дитини. Вона змусила мене піти на відчайдушний крок. З лікарні я встигла написати Льоше про те, що хоче зробити моя мати. Він одразу ж приїхав і забрав мене. Я переїхала жити до нього, ми чекаємо народження дівчинки. З матір’ю я більше не спілкуюся.