Галина Петрівна, навантажена пакетами із продуктами, увійшла до квартири своєї доньки. Її вразила велика кількість помідорів, що залишилися в холодильнику в Олі. Батьки, бажаючи допомогти дочці, регулярно постачали її надлишками продуктів зі свого заміського будинку. Весь вечір мама з донькою готувалися до зими та обговорювали, що приготувати з яблук, яких того року було багато.
Але серед рутинних розмов про продукти Галина Петрівна помітила незнайому кавоварку. Оля пояснила, що вона належала Антоніні Вікторівні – попередній господині квартири. Антоніна ще не з’їхала остаточно, про що Оля не наважувалася розповісти мамі . Галина Петрівна була здивована і не схвалювала такого розкладу.
Увечері Антоніна знову прийшла до квартири Олі. Вона була роздратована і заперечувала проти того, що Оля перенесла мікрохвильову піч зі звичного місця, хоча тепер це була власність Олі. Антоніна пригрозила розірвати договір купівлі-продажу, сказавши, що може домогтися виплати великої компенсації, а за бажання навіть розірвати договір, повернути їй гроші і знову оселитися у своїй квартирі.
Оля була приголомшена і не знала, що робити. Антоніна ще місяць продовжувала приходити і блукати по квартирі, ніби вона все ще належала їй, завдаючи Олі серйозного дискомфорту. Зрештою, Антоніна знайшла нову квартиру, і Оля, втомившись від її настирливої присутності, винесла речі попередньої господині за двері – і назавжди позбулася її присутності.