Відчинивши вхідні двері своєї квартири, Марина виявила в передпокої розкидане жіноче взуття, яке їй не належало. Звуки жіночого сміху підтвердили, що чоловік не один. Зберігаючи самовладання, вона попрямувала у бік кухні, звідки долинали голоси. Перед Мариною постала дивовижна картина. Її чоловік Олег та найкраща подруга Оксана сиділи за кухонним столом із пляшкою вина, двома келихами та відкритою коробкою цукерок. І Олег, і Оксана виглядали схвильованими її приходом.
На запитання Марини про те, з якої нагоди такі збори, обидві дійові особи відповіли невиразними виправданнями. Залишаючись незворушною, Марина повідомила про свій намір негайно розлу читися з Олегом. Ця заява вразила і Олега, і Оксану. Їм було якось прикро, що Марина відчуває полегшення від того, що обставини вирішилися самі собою. Олег, ошелешений, звернувся за роз’ясненнями, але натрапив на непохитну рішучість Марини. Потім уже між Олегом та Оксаною виникла сварка, у ході якої з’ясувалося, що їхні стосунки були не просто інтрижкою.
Марина спробувала зняти напругу, закликаючи їх помиритися та подумати про майбутнє. Незважаючи на запевнення Марини, Олег, як і раніше, був налаштований проти стосунків з Оксаною. Марина, взявши слово, нагадала йому, що квартира є її спадковим майном, і він має звільнити її. Альтернативою вона тонко натякнула на простору трикімнатну квартиру Оксани, але це тільки підштовхнуло Оксану до того, щоб викликати Олега на розмову про його наміри на майбутнє.
Виходячи із квартири, Марина попросила обох піти до її повернення. Стоячи на вулиці, вона не тримала зла ні на чоловіка, ні на найкращу подругу. Вона повернулася додому лише за забутим молоком для матері. У душі вона була дуже рада, що несподіваний поворот подій спростив її плани на розлучення. Розмірковуючи над ситуацією, вона була вдячна за те, що у них із Олегом не було дітей. Наступного дня Марина офіційно подала на розлучення.