home ВИДЕО Свого часу Лєра залишила свого сина в дитбу динку, а коли, через роки, вона пішла влаштовуватися прибиральницею в один офіс, обличчя директора здалося їй до болі знайомим…

Свого часу Лєра залишила свого сина в дитбу динку, а коли, через роки, вона пішла влаштовуватися прибиральницею в один офіс, обличчя директора здалося їй до болі знайомим…

Багато років тому в маленькому містечку жила молода дівчина на ім’я Лєра. Її життя не було легким – вона росла без батька, а мати відкинула її через вагітність поза шлюбом. Коли Лєра народила маленького хлопчика, вона прийняла одне з найважчих рішень у своєму житті: залишити свого сина у дитбудинку. Вона відчувала, що не має можливості забезпечити йому гідне майбутнє та подбати про нього належним чином. Роки минули, і Лєра намагалася залишити своє минуле позаду. Вона поїхала до столиці та розпочала нове життя.

Влаштовуючись на роботу прибиральницею в один відомий офіс, вона зосередила свої зусилля на тому, щоб забезпечити собі та своїй сім’ї гідне існування. Спогади про маленького сина рідко спливали в її думках – надто боляче було думати, що вона покинула його. Якось, коли Лєра проходила співбесіду на роботу з директором офісу, то була вражена, побачивши його обличчя. Здавалося, вона бачила десь раніше, але не могла згадати – де конкретно. Директор офісу, серйозний чоловік, був професіоналом та максимально впевненим у собі.

Він поставив Лєрі ряд питань про її досвід і навички, і вона відповідала як могла. Наприкінці співбесіди директор несподівано посміхнувся і запитав: “А чи ви випадково не Лєра? Лєра Миколаївна?”. Виявилося, це був її син – той самий хлопчик, якого вона залишила у дитбудинку багато років тому. Лєра не могла повірити у те, що відбувається. Її серце забилося сильніше від хвилювання та змішаних почуттів. Вона дивилася на сина, який досяг таких висот у своїй кар’єрі, і розуміла, що він перетворився на розумну, талановиту та успішну людину.

Директор, який знав правду про своє минуле, розповів їй, що він був усиновлений чудовою сім’єю, яка дала йому любов, турботу та можливості розвиватися. Він був вдячний своїм прийомним батькам за те, що вони зробили для нього і за те, що повірили в нього. Він не відчував зла до матері через те, що вона залишила його, бо розумів, що вона зробила це заради його майбутнього. Цей несподіваний поворот подій змінив життя Лєри. Вона знову зустріла свого сина і дізналася його краще. Вони почали часто спілкуватися та відновлювати втрачені роки. Для Лєри це була можливість виправити минуле і подбати про свого сина в теперішньому – наскільки це можливо.