Євгенія та Андрій були у шлюбі вже понад п’ять років. Але останнім часом Євгенія зауважувала, що Андрій постійно проводить час у своєму телефоні, і вона почала підозрювати, що він переписується з іншою жінкою. Якось увечері, коли вони обоє відпочивали у вітальні, Євгенія не витримала. – Ти вже настільки нахабний, що, лежачи поряд зі мною, переписуєшся з іншою?
– Вигукнула вона, коли побачила, що чоловік знову був занурений у свій телефон. Андрій, глянувши на неї з подивом, сказав: – Що ти маєш на увазі, люба? Я дійсно переписуюсь, але не з тим, кого ти собі уявляєш. – Ну, давай покажи мені свій телефон! – вимагала Євгенія. Андрій повільно простяг їй телефон. На екрані було відкрито листування із продавцем прикрас.
– Що це? – Євгенія була здивована. – Я замовляв тобі подарунок на нашу річницю. Я хотів зробити тобі сюрприз, – відповів Андрій, дивлячись на неї з любов’ю в очах. Євгенія розплакалася: – О, Боже… Мені так ніяково, Андрію. Я не мала сумніватися в тобі. – Все гаразд, люба. Я розумію, що ти переживала, – сказав Андрій, втішаючи її.
Вони обнялися, і Євгенія відчула, як її тривоги розвіялися. – Будь ласка, не тримай на мене зла. Я просто… боюся втратити тебе, – зізналася Євгенія. – Ніколи не втратиш, – впевнено сказав Андрій, і вони міцно обійняли один одного, усвідомивши, що їхні стосунки міцніші за будь-які підозри та непорозуміння.