Два роки Оля жила у гуртожитку та раділа свободі, а Наталці було важко під владним керівництвом батьків. Наталка прагнула незалежності і виношувала план: вийти заміж – був єдиний вихід на її думку. Вона мала два варіанти. Перший – закоханий у неї однокурсник Олексій. Він мав сімейну умову: родичі дуже цінували єдність. Інший – Віктор, її дорослий, неодружений викладач інформатики. Якось Наталка запросила Олю займатися до себе додому, де її мама із задоволенням пригощала гарячими млинцями.
Оля сумувала за домашньою їжею, Наталка – за свободою. Коли вони готувалися до іспитів, Наталка сказала Олі, що йде до Олексія знайомитись із його родиною. Незважаючи на теплий прийом, Наталка відмовилася від ідеї довічного єднання з родиною Олексія, вважаючи їх занадто нав’язливими. Пізніше, обмірковуючи можливість звести Наталку з Віктором, вони з Олею побачили, як він іде з іншою дівчиною – Галею.
Розважливий план Наталки вийти заміж зруйнувався. Коли вони йшли додому, до них загрозливо підійшли два хлопці, але їх прогнав Максим, друг дитинства та сусід Наталки… Через півроку Наталка та Максим побралися! Батьки та свекри Наталки вирішили поміняти свої квартири на менші, ближче один до одного. Поміркувавши, Наталка зрозуміла, що поряд з нею завжди був той самий хлопець, який був їй потрібний.
– Значить, на двох ти націлилася за розрахунком, а на третього – за коханням, – жартувала Оля. – І я не можу бути щасливішою, – усміхнулася Наталка, відкинувши думку про те, що кохання стоїть на другому місці після комфорту у дорослому житті. Кохання завжди має бути у пріоритеті.